12 червня 2024 року відбулися усні слухання щодо прийнятності та суті міждержавної справи «Україна та Нідерланди проти Росії», яка стосується порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей з 2014 року та в ході повномасштабного вторгнення росії на територію України за заявами №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 та 11055/22, до якої в частині щодо повномасштабного вторгнення росії в Україну 26 держав приєдналися у якості третьої сторони, а саме: Республіка Австрія, Королівство Бельгія, Республіка Хорватія, Чеська Республіка, Королівство Данія, Естонська Республіка, Фінляндська Республіка, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Республіка Ірландія, Італійська Республіка, Латвійська Республіка, Литовська Республіка, Велике Герцогство Люксембург, Королівство Нідерланди, Королівство Норвегія, Республіка Польща, Португальська Республіка, Румунія, Словацька Республіка, Словенська Республіка, Королівство Іспанія, Королівство Швеція, Ісландія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії та Болгарія, а також 1 неурядова організація.
Зазначена кількість третіх сторін є безпрецедентною в історії розгляду ЄСПЛ категорії міждержавних справ.
На слуханнях у м. Страсбург (Французька Республіка) команду Міністерства юстиції представляла Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко разом з представниками Секретаріату Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини. Делегацію України очолювала Ірина МУДРА – заступник Керівника Офісу Президента України. Під час слухань українській команді також допомагали юридичні радники – Бен Емерсон KC, Тімоті Отті КС та Лорд Гульєльмо Вердіраме КС.
«Складність і масштаб цієї міждержавної справи є безпрецедентними, і тому Уряд України працював протягом 10 років, щоб надати Європейському суду з прав людини найповніші докази тривалої та жорстокої діяльності Росії.
Викрадення та примусові зникнення, убивства та позасудові страти, тортури, незаконні арешти та затримання, захоплення та утримання цивільних осіб, сексуальне насильство, придушення мирних зібрань і свободи поглядів, залякування, утиски та переслідування релігійних груп, захоплення та знищення власності, придушення вживання української мови - все це набуло системного характеру на окупованих територіях України, починаючи ще з 2014 року.
Головною метою всього десятирічного процесу в цій міждержавній справі та десятирічної війни Росії проти України є відмова Росії виконувати свої міжнародні зобов’язання, на які вона погодилася, і замість цього здійснювати послідовні спроби обдурити все міжнародне співтовариство» - зазначила Маргарита Сокоренко під час усних слухань.
Українська делегація представляла позицію щодо суті в частині міждержавної справи щодо Донбасу, починаючи з 2014 року, а також щодо прийнятності і суті в частині повномасштабного вторгнення рф в Україну.
Уряд Королівства Нідерландів представляв позицію стосовно збиття росією літака рейсу МН17, включаючи виступ представника організації Foundation Air Disaster MH17, який представляв родичів загиблих.
Уряди Британії та Польщі окремо представили свою позицію, а спільна позиція всіх інших третіх сторін була представлена Норвегією. Їхні питання стосувалися екстратериторіальної юрисдикції, а також співвідношення міжнародного гуманітарного права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
елегація російської федерації не була присутня на усних слуханнях та проігнорувала листи ЄСПЛ щодо надання позиції та участі у слуханнях.
«Загарбницька війна Росії виявила її амбіції не лише послабити незалежність та суверенітет України, але й знищити Україну як державу та українців як націю. Російська мета цієї війни вже неодноразово була чітко заявлена російською владою і очевидна з її моделі поведінки – Росія хоче знищити та асимілювати українців, і, у свою чергу, знищити громадський порядок Європи та підірвати світовий порядок, заснований на нормах міжнародного права» - заявила Ірина Мудра, відкриваючи перший раунд усних слухань.
Запис усних слухань буде доступний завтра, 13 червня 2024 року, на офіційному веб-сайті ЄСПЛ.
Нагадаємо, що 25 січня 2023 року Велика Палата ЄСПЛ ухвалила рішення щодо прийнятності спільної міждержавної справи «Україна та Нідерланди проти Росії» за заявами №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 (щодо Донбасу, викрадення дітей-сиріт та збиття літака рейсу МН-17), визнавши її прийнятною, а вже 17 лютого 2023 року ЄСПЛ повідомив Уряд України про об’єднання згаданої справи з міждержавною справою «Україна проти Росії (Х)» за заявою № 11055/22 (щодо повномасштабного вторгнення рф) в одне провадження «Україна та Нідерланди проти Росії» за заявами №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 та 11055/22.
26 січня 2022 року у ЄСПЛ відбулися усні слухання щодо прийнятності зазначеної заяви.
Суд визнав, що Україна надала достатньо обґрунтованих очевидних доказів як повторюваності діянь у порушення Конвенції, так і офіційного толерування з боку рф.
Серед іншого, 25 січня 2023 року Європейський суд вперше серед закордонних юрисдикційних органів встановив, що території на сході України були захоплені російськими окупаційними силами з 11 травня 2014 року та щонайменше до 26 січня 2022 року (дати проведення усних слухань), були під юрисдикцією російської федерації. Європейський суд послався на присутність на сході України російських військових з квітня 2014 року та широкомасштабне розгортання російських військ найпізніше із серпня 2014. Він також встановив, що держава-відповідач мала значний вплив на воєнну стратегію її маріонеткових адміністрацій; що вона надавала зброю та інше військове обладнання цим окупаційним адміністраціям у значних масштабах з початку їх створення (так звані Л/ДНР) та в подальші місяці та роки; що вона проводила артилерійські обстріли на запит цих окупаційних адміністрацій; та що вона надавала політичну та економічну підтримку зазначеним окупаційним утворенням.
Також ЄСПЛ визнав прийнятними скарги про адміністративні практики цілого ряду статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод:
- на порушення статті 2, що полягають в незаконних військових нападах на цивільних осіб та на цивільні об’єкти, включаючи збиття літака рейсу МН17, стрільбі по цивільним особам та позасудові страти та катування чи забиття до смерті цивільних осіб та українських військових, які потрапили в полон чи з інших причин припинили участь у воєнних діях;
- на порушення статті 3, що полягають у катуваннях цивільних осіб та українських військових, які потрапили в полон чи з інших причин припинили участь у воєнних діях, включаючи випадки сексуального насильства та зґвалтування, та нелюдських чи таких, що принижує гідність, умов тримання під вартою;
- на порушення статті 4 § 2, що полягає у примусовій праці;
- на порушення статті 5, що полягає у викраденнях, незаконних арештах та тривалих незаконних триманнях під вартою;
- на порушення статті 9, що полягає у навмисних нападах та залякуванні різноманітних релігійних громад, що не дотримуються російської православної традиції;
- на порушення статті 10, що полягає у переслідуванні незалежних журналістів та блокування мовлення українських ЗМІ;
- на порушення статті 1 Протоколу першого, що полягає у знищенні приватної власності, включаючи житло та машини цивільних осіб, крадіжки та мародерство приватної та комерційної власності, та незаконне відібрання приватної власності без відшкодування;
- на порушення статті 2 Протоколу першого, що полягає у забороні навчання українською мовою;
- на порушення статті 14, у поєднанні з наведеними вище статтями, що полягає у переслідуванні цивільних осіб українського походження та громадян, які підтримують територіальну цілісність України.
Що стосується скарг Уряду Королівства Нідерландів, ЄСПЛ встановив, що збиття літака рейсу МН17 відбулося повністю в межах території, що була захоплена російськими окупаційними адміністраціями. Він також встановив, що кропітке кримінальне розслідування інциденту, що мало місце в рамках міжнародної спільної слідчої групи (“JIT”) значною мірою прояснило обставини збиття літака рейсу МН17. Не було свідчень зіткнень за встановлення контролю на територіях, які мали стосунок до місця запуску ракети чи місця падіння літака, що давало б підстави стверджувати, що подальший контекст хаосу виключав можливість встановлення юрисдикції. Тому скарги підпадають під територіальну юрисдикцію росії.
Делегація України гідно представила позицію у зазначеній міждержавній справі проти рф у ЄСПЛ.
Також нагадуємо, що міждержавні справи, подані Україною проти росії до ЄСПЛ, стосуються адміністративної практики масових порушень прав людини, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
За результатами усних слухань Уряд України очікує, що ЄСПЛ винесе рішення у міждержавній справі «Україна та Нідерланди проти Росії» за заявами №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 та 11055/22 та перейде до етапу щодо справедливої сатисфакції.
Головна мета - притягнути до відповідальності російську федерацію за дії, які призвела до масових порушень прав людини на сході України, а також під час повномасштабного вторгнення рф, і зупинити ці порушення, наскільки це можливо.
Очікуване рішення ЄСПЛ у справі «Україна та Нідерланди проти Росії» полегшить підтримання індивідуальних позовів громадян та компаній проти російської федерації як в ЄСПЛ, так і в інвестиційних арбітражах та буде основою, на якій індивідуальні справи, справи в арбітражах рухатимуться далі, щоб заявники могли стягувати компенсації з росії за порушені права.
Також майбутнє рішення ЄСПЛ по суті у вказаній справі дає Україні потужну зброю для подальших переговорів як з рф, так і з нашими міжнародними партнерами. Загалом такі рішення можуть бути використані для дипломатичного тиску на росію, запровадження додаткових санкцій різного рівня, а також доведення відповідальності рф щодо порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях України і, як наслідок, відшкодування в межах міждержавної заяви у ЄСПЛ, а також в межах численних індивідуальних заяв щодо подій на Донбасі та під час повномасштабного вторгнення рф в Україну.