Методологічні основи політичної та конституційної реформи в Україні були обговорені керівними працівниками Міністерства юстиції, Конституційного суду, академії правових наук України а також юристами-науковцями 17 грудня 2002 року в Національній академії наук. В семінарі "Конституційно-правові проблеми українського державотворення" взяли участь Міністр юстиції України Олександр Лавринович, заступник голови Конституційного суду України Володимир Шаповал, директор Інституту держави і права (ІДП) ім. В.Корецького Юрій Шемшученко, заступник директора ІДП Віктор Погорілко, президент юридичної фірми "Салком" Євген Кубко, науковці та юристи.
"Фрагментарним та несистемним" назвав механізм української держави заступник директора ІДП ім. Корецького Віктор Погорілко. На його думку, символічність українського державотворення полягає в недостатній професійності органів державної влади та посадових осіб. Він зазначив, що за 11 років Верховна Рада України прийняла близько 2,5 тис. законів та інших актів, хоча однопалатні парламенти інших держав приймають по 500-600 актів за рік. Крім того, за словами Віктора Погорілко, дві третини прийнятих законів складають закони про внесення змін до раніше прийнятих нормативних актів. За 4-5 років український Президент накладає вето до 60 разів, у той час коли в інших країнах за час повноважень парламенту це трапляється 2-3 рази. "Міністерство юстиції цілком обґрунтовано відмовляється реєструвати до 50% актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади", заявив Віктор Погорілко, доводячи тезу про непрофесійність державної влади в Україні.
В свою чергу Міністр юстиції України Олександр Лавринович зазначив, що одна із складових, чому на порядок денний постало питання необхідності конституційних реформ, є автономізація гілок влади в окремі влади, яка відбувалася протягом останніх 8-9 років. "Це процес, який об\'єктивно не дозволяє в Україні вирішувати ні економічні проблеми, ні соціальні. Розуміння того, що виконавча влада в країні має бути похідною від представницької, не знайшло свого закріплення в завершеному алгоритмі правової реформи, і не знайшло розуміння в правозастосовчій практиці. Зараз Президент України наголошує на цій необхідності, оскільки є нагальна необхідність визначення, який вектор політичних сил буде домінуючим в вищому представницькому органі, який зобов\'язаний взяти на себе відповідальність не тільки за напрямок нормотворення, а й за дії виконавчої влади країни." - заявив Міністр.
Олександр Лавринович також наголосив на ролі виборчого законодавства в контексті формування політично відповідальної влади. "До сьогоднішнього дня ми не маємо дієвого механізму політичної відповідальності політиків і політичних сил, які отримують електоральну підтримку. І це ще одна причина, яка потребує конституційних змін" - наголосив Міністр юстиції. На його думку, пріоритет має бути наданий політичним партіям, як єдиному типу об\'єднань громадян, які реально можуть бути суспільним інструментом формування політично відповідальної влади. Крім того, вважає Міністр, виборці повинні мати право обирати не тільки політичну лінію, а й її носія. "Має бути передбачене право виборця обирати свого представника в парламенті." - наголосив Олександр Лавринович.
Також, міністр юстиції назвав "невнормованим" процес законотворення в країні. На його думку, ті норми, які закріплені в регламенті Верховної Ради України, "практично не вирішують цю проблему взагалі. А відсутність точного розпису, яким чином має бути підготований законодавчий акт та прогнозу його реалізації, призводить до того, що концептуальні закони України постійно ремонтуються". Те, що в Україні можуть прийматися закони, щодо яких не сформована думка уряду, який, на переконання Міністра юстиції, має бути похідним від вищого представницького органу, Олександр Лавринович назвав "українським винаходом, який не практикується ніде". Він також зазначив, що для країни, в якій нема традицій політичної культури, мінімальна невнормованість процедури стає величезним каменем спотикання до вирішення будь-якого питання та до реалізації матеріальних норм, які існують в Основному законі. "Тому необхідно максимально деталізувати все, що стосується процесу нормотворення, особливо, коли мова іде про закони України" - підкреслив Міністр юстиції України.
Прес-служба Міністерства юстиції України