Міністерство юстиції України виконує покладені на нього завдання у сфері виконання кримінальних покарань, незважаючи на виклики, спричинені агресією рф. Про це повідомила Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко під час своєї доповіді на двосторонній сесії Україна-ЄС, що проходить цими днями у Брюсселі (Королівство Бельгія).
Серед ключових проблем, з якими зіштовхується пенітенціарна система України, вона відзначила пов’язані з війною руйнування та пошкодження інфраструктури, неукомплектованість персоналом установ, переповненість місць позбавлення волі, відсутність належних умов утримання. Крім того, внаслідок російської агресії Україна отримала додаткові зобов’язання – забезпечити тримання військовополонених відповідно до міжнародних стандартів.
За словами Уповноваженої, одним із ключових викликів системи, що є наріжним каменем проблем та суттєво ускладнює проведення реформ в системі, є недофінансування.
«Водночас, попри вказані виклики, влада вжила заходів для мінімізації проблем. Відповідні кроки включають заходи щодо зменшення перенаселеності установ – реконструкцію існуючих приміщень, створення нових місць несвободи та відновлення пошкоджених установ. За останній час в результаті відновлення закладів було забезпечено додатково 1500 місць. Крім того, нещодавно в установах виконання покарань було створено понад 40 секторів СІЗО, що дозволяє переводити в такі сектори ув'язнених із надто переповнених СІЗО. Також покращено умови розміщення та утримання арештантів та засуджених», - доповіла Маргарита Сокоренко.
Іншим важливим заходом, наголосила Уповноважена, є сприяння використанню альтернатив ув’язненню, не пов’язаних із позбавленням волі, та звільненню з випробувальним терміном, які вже демонструють позитивні результати. Зокрема, з 1 січня 2019 року по 1 липня 2024 року застосування інституту пробації зросло на 21%.
Враховуючи незмінне прагнення покращити ситуацію в пенітенціарній системі та виконувати зобов’язання перед міжнародними організаціями та партнерами, Україна прийняла дві ключові комплексні стратегії щодо запобігання катуванням та жорстокому поводженню: Стратегію боротьби з катуваннями та План дій щодо її реалізації, а також Стратегію реформування пенітенціарної системи та операційний план до неї на 2022-2024 роки.
«Таким чином, з урахуванням масштабу наявних проблем було здійснено низку важливих кроків для покращення ситуації та виконання міжнародних рекомендацій», - підкреслила Маргарита Сокоренко.
Вона повідомила, що у середньостроковій перспективі Україна планує реалізувати низку законодавчих та адміністративних заходів, які включають, зокрема: