Мета реформи
Створення гуманістичної системи виконання кримінальних покарань, яка гарантуватиме безпеку суспільства та забезпечуватиме соціальне зцілення людини
Ключові результати
- удосконалення окремих норм, що регламентують механізм реалізації прав засуджених та осіб, узятих під варту, а також порядку та умов їх тримання в установах виконання покарань і установах попереднього ув’язнення, зокрема, в умовах воєнного стану (реєстр. № 8292);
- індивідуалізацію системи покарань та розширення переліку видів покарань, альтернативних позбавленню волі, що сприятиме зменшенню кількості осіб у місцях несвободи, забезпечить виправлення правопорушників без ізоляції від суспільства та заощадить відповідні бюджетні кошти (реєстр. №№ 5359, 5360, 7688);
- оптимізацію структури пенітенціарної системи, впровадження нових підходів до заохочення її персоналу, запровадження ефективного управління підприємствами установ виконання покарань (реєстр. № 5293);
- створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій, позбавлення прокуратури від виконання функції нагляду (реєстр. № 5884);
- впровадження ефективних превентивних та компенсаційних засобів юридичного захисту у зв’язку з неналежними умовами тримання під вартою (реєстр. №№ 5652 , 5653).
- визначення видів примусового годування засуджених та осіб, взятих під варту, які відмовляються від прийняття їжі, а також визначення правових підстав для розроблення та затвердження порядку примусового годування та умов тримання зазначених осіб (Закон України від 19 липня 2022 року № 2428-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування до засуджених та осіб, які тримаються під вартою, заходів примусового годування»);
- вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства в частині врегулювання процедури розгляду судами питання застосування до засуджених та осіб, взятих під варту, які відмовляються від прийняття їжі, заходів примусового годування (Закон України від 19 липня 2022 року № 2429-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо застосування до засуджених та осіб, які тримаються під вартою, заходів примусового годування»).
Навіщо щось змінювати?
Недостатньо ефективні інструменти мотивації до праці та освітизасуджених, корекційно-реабілітаційних та інших програм, а також відсутність кваліфікованих фахівців для ефективного впровадження таких програм.
Відсутність механізму реінтеграції засуджених в суспільство після звільнення, який допомагав би зменшувати ризик вчинення нових злочинів завдяки побутовому влаштуванню (суспільно-корисні зв’язки, житло, робота, лікування залежності тощо).
Умови тримання, медичне та матеріально-технічне забезпечення засуджених та ув’язнених не відповідають сучасним вимогам та Європейським пенітенціарним правилам, що не сприяє виправленню засуджених, а тому потребують створення додаткових гарантій захисту людини в місцях позбавлення волі, у тому числі з урахуванням воєнних викликів.
Що передбачає реформа?
Передбачається створення гуманного середовища, забезпечення безпечності тримання, прав засуджених та осіб, взятих під варту, приведення матеріально-технічного забезпечення установ виконання покарань та слідчих ізоляторів і умов тримання у відповідність з вимогами національного законодавства та міжнародно-правових актів.
Зазначене сприятиме зменшенню кількості випадків катувань та інших видів жорстокого поводження, формуванню у персоналу фундаментальних цінностей – поваги до особистості та прав людини.
Ціль спрямована на забезпечення прав засуджених та осіб, взятих під варту, на охорону здоров’я та медичну допомогу відповідно до національних і міжнародних норм, зокрема створення належних умов для лікування, забезпечення ліками, регулярний та систематичний контроль за хворими на соціально небезпечні інфекційні хвороби, а також проведення профілактичних та інформаційних заходів для запобігання підвищенню рівня захворюваності на ВІЛ/СНІД, туберкульоз або інші тяжкі хвороби.
Основою стратегічної цілі є збільшення кількості застосування видів покарання, альтернативних позбавленню волі, без ізоляції від суспільства, через те що ефективність покарання забезпечується його невідворотністю, а не суворістю. Такий підхід дасть можливість забезпечити ресоціалізацію засудженого, коригування його поведінки без ізоляції від суспільства. Завдяки такому підходу засуджений не втрачає роботу, сімейні відносини та соціальні зв’язки і, як результат, зменшується вплив факторів, що спонукають до вчинення кримінальних правопорушень. Також реалізація зазначеної цілі дозволить для держави економію бюджетних коштів, передбачених для утримання в установах виконання покарань.
Реалізація цілі передбачає удосконалення роботи над криміногенними потребами засуджених, зокрема в наданні підтримки і допомоги у подоланні залежностей, залученні до корисної зайнятості, підвищенні освітнього рівня та професійних навичок, вирішенні соціально-побутових питань під час підготовки до звільнення. Також передбачає удосконалення механізму взаємодії установ виконання покарань, органів пробації та суб’єктів соціального патронажу, спрямованого на соціальну адаптацію засуджених. Імплементація завдань за стратегічною ціллю сприятиме зниженню рівня злочинності.
Очікуваним результатом цілі є формування та впровадження ефективних інноваційних підходів у сфері забезпечення правопорядку та безпеки в пенітенціарній системі, зменшення кількості правопорушень та надзвичайних ситуацій, зміну взаємовідносин між персоналом органів і установ пенітенціарної системи та засудженими на засадах взаємоповаги і законності.
Ефективність реформування пенітенціарної системи залежить від рівня підготовки її кадрового складу, тому реалізація цілі передбачає формування вмотивованого та високопрофесійного персоналу органів і установ пенітенціарної системи, здатного виконувати функції виправлення і ресоціалізації засуджених на основі найсучасніших підходів і методів роботи, а також створення за новими стандартами належних умов праці та соціального захисту персоналу.
Забезпечення збирання, використання та аналізу даних у пенітенціарній системі для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень. Для досягнення зазначеної цілі необхідно здійснити удосконалення всіх технологічних процесів відповідно до сучасних вимог, а саме переведення документообігу та обліку матеріальних ресурсів в електронну форму; модернізацію єдиної бази даних про засуджених та осіб, взятих під варту, з метою оперативної комунікації між органами та установами пенітенціарної системи, а також відповідними органами державної влади; впровадження автоматизованої системи оцінки криміногенних ризиків та електронного моніторингу (електронних браслетів) для забезпечення ефективного контролю за засудженими без ізоляції від суспільства.
Цілі та завдання на 2023 рік
Вплив війни
Українська пенітенціарна система під час повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України зіткнулася із надзвичайними викликами, що потребують особливих зусиль та рішень. У 2022 році кожна третя українська в’язниця перебувала у зоні активних бойових дій, кожна п’ята– зазнала руйнувань, а кожна десята – зазнала російської окупації. Проведено евакуацію близько 2,5 тисячі осіб, узятих під варту, та засуджених з установ виконання покарань і слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, які розташовані поблизу районів ведення бойових дій.
З метою удосконалення порядку та умов тримання в установах виконання покарань і установах попереднього ув’язнення, зокрема, в умовах воєнного стану у Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону від 19.12.2022 № 8292 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування установ виконання покарань та установ попереднього ув’язнення в умовах воєнного часу».
Над реформою працюють
Міністерство юстиції України, проєкт ЄС «Підтримка реформ та цифровізації сектору юстиції в Україні» (Право-Justice II), проєкт «Супровід урядових реформ в Україні (SURGe)».
Перелік ключових документів та корисних посилань